- зарозуміло
- —————————————————————————————зарозумі́лоприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
зарозуміло
Смотреть что такое "зарозуміло" в других словарях:
зарозуміло — Присл. до зарозумілий … Український тлумачний словник
зарозуміватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зарозумілець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зарозумілий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зарозумілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зарозуміння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
зарозумітися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зарозумілий — 1) (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, уважаючи себе в чомусь вищим від інших), гордий, гордовитий, погордливий, погордий, бундючний, пихатий, пишний, чванливий, гоноровитий, гонористий, пиндючний, пиндючливий, пиховитий,… … Словник синонімів української мови
зарозуміватися — а/юся, а/єшся, недок., зарозумі/тися, і/юся, і/єшся, док. Почати поводитися гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому небудь вищим від інших; зазнаватися … Український тлумачний словник
зарозумілець — льця, ч. Той, хто поводиться зарозуміло … Український тлумачний словник
